Залізнична євроінтеграція: експерти про ключові кроки реформування галузі

04.09.2025

4 вересня 2025 року у Львові, в стінах Національного університету «Львівська політехніка», відбувся круглий стіл «Залізнична євроінтеграція: громадянська участь у формуванні переговорної позиції України щодо вступу до ЄС». Захід організував Західноукраїнський ресурсний центр за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».

Модерація заходу: Олена Баль, завідувачка кафедри залізничного транспорту Національного університету «Львівська політехніка», технічна керівниця проєкту «Залізничний шлях України до ЄС.

Учасники обговорили реформування законодавства у сфері залізничного транспорту, перспективи інтеграції до європейського ринку та роль громадськості у формуванні переговорної позиції України.

У заході прийняв участь Володимир Наумов, Голова Асоціації «Українських залізничних вантажовідправників», Голова Ради ГО “Всеукраїнський центр реформ транспортної інфраструктури”, представники Асоціації «Українських залізничних вантажовідправників»: Олександр Ткаченко, Олександр Полупан та Олексій Малахов.

У своїй промові Володимир Наумов акцентував увагу на Законопроєкті № 12142 «Про систему та особливості функціонування ринку залізничного транспорту України наголосивши, що депутатами було прийнято рішення розділити даний законопроєкт на дві частини: Закон України «Про безпеку та інтероперабельність залізничного транспорту України», який включає наступні положення:

  • Визначення функцій національного органу з безпеки (NSA) відповідно до законодавства ЄС;
  • Впровадження системи управління безпекою та процедур отримання сертифікатів безпеки/авторизації;
  • Сертифікація суб’єктів, відповідальних за технічне обслуговування рухомого складу;
  • Запровадження технічного розслідування аварій;
  • Встановлення основ правового регулювання інтероперабельності та технічного регулювання у сфері залізничного транспорту;
  • Запровадження європейської моделі сертифікації машиністів, локомотивів тощо

та Закон України «Про ринок залізничного транспорту», який включає такі положення як:

  • Створення правових умов для конкурентного ринку пасажирських та вантажних перевезень, включаючи рівний доступ до залізничної інфраструктури;
  • Визначення функцій та повноважень ринкового регулятора;
  • Запровадження плати за доступ до інфраструктури; 
  • Функціональне розмежування оператора інфраструктури та залізничних підприємств (окремо для пасажирських та вантажних перевезень); 
  • Новий підхід до PSO у сфері пасажирських перевезень тощо.

Свій виступ Володимир Наумов акцентував на стратегічних цілях розвитку галузі. Він підкреслив, що Україна вже має рамку, яка визначає чотири основні напрями:

  • лібералізація ринку,
  • інтеграція до європейської системи,
  • підвищення конкурентоспроможності,
  • модернізація інфраструктури.

Разом з тим, Наумов відзначив низку проблем: скорочення обсягів перевезень, зношеність рухомого складу та інфраструктури, недосконале державне управління й відсутність реальної конкуренції.

Серед позитивних зрушень він назвав лібералізацію ринку користування вагонами, завдяки якій у галузь зайшли приватні інвестиції: сьогодні парк приватних вагонів (83 тисячі) практично зрівнявся з парком «Укрзалізниці» (84 тисячі).

Особливу увагу пан Володимир приділив питанню створення Національної комісії з регулювання у сфері транспорту. На його переконання, саме цей орган може врегулювати тарифну політику та забезпечити баланс інтересів держави й бізнесу. Він наголосив, що формування комісії доцільно передбачити окремим законом, аби уникнути правових колізій.

«Лише забезпечивши прозоре та ефективне управління, ми зможемо зробити ринок відкритим, конкурентним і повноцінно інтегрованим у європейську систему», – підсумував Наумов.

Наступним спікером став Валерій Ткачов, заступник директора департаменту комерційної роботи АТ «Укрзалізниця», який доповів наступне:

АТ «Укрзалізниця» на 100% готова до Євроінтеграції.

Першочерговим напрямом зовнішньоекономічної політики України як держави-кандидата у члени ЄС є поступова та невідворотна інтеграція до Європейського Союзу. Це вимагає від України забезпечення поступового наближення національної залізничної інфраструктури до стандартів мережі TEN-T.

Політика ЄС щодо розвитку мережі TEN-T спрямована на реалізацію і розвиток загальноєвропейської мережі залізничних ліній, доріг, внутрішніх водних шляхів, морських морських шляхів, портів, аеропортів і залізничних терміналів.

Впровадження проєктів з розвитку коридорів TEN-T та розбудови залізничної колії шириною 1435 мм забезпечить: 

  • інтеграцію України до європейського транспортного простору шляхом покращення сполучення з ЄС і збільшення пропускної спроможності нових експортних коридорів;
  • підвищення стійкості національної транспортної системи та логістичних ланцюгів шляхом зменшення їхньої вразливості до надзвичайних подій;
  • оптимізацію транспортних потоків з точки зору пропускної спроможності інфраструктури та інтероперабельності.

13 червня 2024 року Європарламентом та Радою ЄС прийнятий Регламент (ЄС) 2024/1679 яким передбачено розширення мережі на територію України та Молдови із продовженням 4 європейських транспортних коридорів мережі TEN-T, а саме:

  • «Північне море – Балтика» з продовженням через Львів, Ковель до Києва і далі на схід;
  • «Балтійське море – Чорне море – Егейське море» через Львів і Чернівці до Одеси;
  • Середземноморського коридору та коридору Рейн – Дунай з продовженням до Львова через Чоп.

Станом на сьогодні розвиток залізничної інфраструктури європейського стандарту, зокрема будівництво колії шириною 1435 мм в Україні, здійснюється в рамках визначених стратегічних документів, як на національному рівні, так і відповідно до нормативно-правових документів Європейського Союзу. 

11 липня 2023 року Європейською Комісією було оприлюднено Стратегію євроінтеграції залізничних систем України та Молдови, у рамках Плану дій ініціативи «Шляхи солідарності». Відповідно до зазначеного документа передбачено будівництво понад 3300 км залізничної інфраструктури європейського стандарту (колія 1435 мм) на території України згідно з оновленими індикативними картами TEN-T. Фінансування заходів з розвитку мережі TEN-T здійснюється передусім за рахунок програми Connecting Europe Facility (CEF) – ключового фінансового інструменту ЄС, що підтримує розвиток транс’європейських мереж у сферах транспорту, телекомунікацій та енергетики. 

До круглого столу приєднався старший проєктний менеджер з питань залізничної інфраструктури Команди підтримки відновлення та реформ (RST) Мінрегіону Роман Мельниченко, який представив свою презентацію на тему: Проєкт закону «Про безпеку та інтероперабельність залізничного транспорту України» – перший крок до конкурентного ринку залізничних перевезень.

Презентація проекту Закон України «Про безпеку та інтероперабельність залізничного транспорту України»

Документ, за його словами, є першим кроком до формування конкурентного ринку перевезень. Він передбачає:

  • створення Національного органу з безпеки;
  • впровадження системи управління безпекою і сертифікації суб’єктів технічного обслуговування рухомого складу;
  • проведення технічних розслідувань аварій;
  • сертифікацію машиністів за європейською моделлю;
  • адаптацію інфраструктури до стандартів ЄС.

Мельниченко підкреслив, що законопроєкт гармонізується з низкою директив і регламентів ЄС (2007/59/ЄС, 2012/34/ЄС, 2016/797/ЄС, 2016/798/ЄС) і стане основою для поступового впровадження конкурентного ринку.

Реформа передбачає створення Національного бюро з розслідувань аварій та нового органу з безпеки, а також потребуватиме ухвалення понад 30 підзаконних актів. Її реалізація триватиме до 2028 року.

Головний висновок: успіх залізничної євроінтеграції можливий лише за умови прозорого управління, створення конкурентного ринку та дотримання європейських стандартів безпеки.