29 жовтня 2025 року у приміщенні Київської торгово-промислової палати відбувся семінар-практикум «Оптимізація експортних операцій, фінансування і підтримка виробника», організований у рамках спільного засідання Комітету з питань промисловості та Комітету з питань безпеки ведення бізнесу КТПП.
У заході взяли участь представники промислових, торговельних та сервісних компаній — членів Київської ТПП, експерти у сфері зовнішньоекономічної діяльності, представники фінансових установ, державних структур і бізнес-асоціацій.
Голова Асоціації Володимир Наумов активно підтримує ініціативи, спрямовані на розвиток українського експорту, підвищення конкурентоспроможності національних виробників і створення безпечного середовища для ведення бізнесу.
Під час семінару учасники обговорили найактуальніші питання, з якими стикаються підприємці в умовах сучасних викликів — організацію експорту продукції, пошук нових ринків збуту, залучення міжнародних партнерів, імпортні складові у виробничих процесах, а також фінансові інструменти підтримки українських виробників.
Захід став майданчиком для відкритого діалогу між представниками бізнесу, влади та профільних експертів, спрямованого на пошук практичних рішень для стимулювання експортної діяльності та розвитку внутрішнього ринку.
Експорт без кордонів: фінансування і міжнародні продажі без відкриття компанії в ЄС
Однією з центральних тем заходу стала доповідь Анни Савченко, директора ТОВ «ГАЦКІ Україна», на тему:
«Експорт без кордонів: фінансування й міжнародні продажі без відкриття власної компанії в ЄС».
Анна Савченко розповіла про сучасні тенденції у розвитку українського експорту, зазначивши, що сьогодні українські виробники вже не лише постачають сировину, а активно створюють власні бренди та конкурентні продукти, які впевнено займають позиції на європейському ринку. За її словами, понад 60% українського експорту нині припадає на країни ЄС, що свідчить про поступову глобальну інтеграцію українського бізнесу.
Вона підкреслила, що створення компанії в ЄС — це не формальність, а повноцінний процес запуску нового бізнесу, який вимагає серйозних фінансових і кадрових ресурсів.
Окрему увагу спікер приділила питанню альтернативних шляхів виходу на ринки ЄС без відкриття власної компанії, зокрема використанню моделей торговельного представництва. Такий формат дозволяє українським експортерам легально та ефективно проводити продажі через європейського партнера, зберігаючи при цьому свій бренд і контроль над контрактом.
Безпека зовнішньоекономічних операцій в умовах воєнного стану
Важливою частиною семінару стала доповідь Йосипа Бучинського, Голови Комітету з питань безпеки ведення бізнесу Київської торгово-промислової палати, на тему
«Деякі питання безпеки зовнішньоекономічних операцій в умовах воєнного стану».
Спікер звернув увагу на нові кримінально-правові ризики для суб’єктів господарювання, які з’явилися після внесення змін до Кримінального кодексу України у 2022 році. Зокрема, це статті 111-1 («Колабораційна діяльність») та 111-2 («Пособництво державі-агресору»), які безпосередньо стосуються зовнішньоекономічних операцій.
Він наголосив, що навіть ненавмисне потрапляння українських товарів на окуповані території чи до РФ може призвести до серйозних наслідків, зокрема відкриття кримінальних проваджень проти посадових осіб компаній.
«Багато підприємців навіть не здогадуються, що товар, проданий легально третім сторонам, може опинитися на території держави-агресора. А довести, що це сталося без відома компанії, на практиці надзвичайно складно», — застеріг юрист.
За словами Бучинського, стаття 111-2 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від 10 до 12 років, без права внесення застави, що фактично може означати знищення бізнесу.
Він навів приклади із судової практики, коли навіть формальні неточності у зовнішньоекономічних контрактах або відсутність належної перевірки контрагентів ставали підставою для відкриття кримінальних справ.
Йосип Бучинський закликав бізнес уважно підходити до перевірки контрагентів, уникати співпраці з компаніями, що мають навіть опосередковані зв’язки з окупованими територіями чи підприємствами РФ, та приділяти особливу увагу юридичному супроводу зовнішньоекономічних контрактів.
Скасування Господарського кодексу України: ризики та можливі наслідки для бізнесу
Питання скасування Господарського кодексу України стало однією з найактуальніших тем для обговорення серед підприємницької спільноти. Про зміни, їх юридичні наслідки та практичні кроки для бізнесу під час семінару розповів Ігор Балацький, адвокат, партнер АО «ЯР.ВАЛ».
За словами експерта, рішення про скасування Господарського кодексу є частиною більшої реформи, спрямованої на гармонізацію українського законодавства з правом Європейського Союзу. У більшості країн ЄС окремого господарського кодексу не існує — усі питання господарських відносин регулюються цивільним законодавством.
Разом із тим юрист підкреслив, що реформа має практичні наслідки для державних і комунальних підприємств, а також для тих суб’єктів, які функціонували у формі дочірніх підприємств. Відтепер створення нових юридичних осіб у таких формах неможливе, а чинні підприємства повинні протягом трьох років пройти процедуру реорганізації — у товариства з обмеженою відповідальністю, акціонерні товариства або інші передбачені законом форми.
Виступи трьох спікерів семінару-практикуму продемонстрували цілісну картину сучасних викликів і можливостей для українського бізнесу: від оптимізації експортних операцій і фінансування міжнародних продажів до дотримання правових та безпекових вимог у воєнний час і адаптації до законодавчих реформ. У сукупності їхні доповіді окреслили головний меседж: українському бізнесу потрібна стратегічна гнучкість, правова грамотність і системність, щоб упевнено інтегруватися у світову економіку, залишаючись стійким до внутрішніх і зовнішніх ризиків.
