Під час робочої наради 5 березня на Центральному залізничному вокзалі Києва представники ринку залізничних перевезень спільно з Учасниками Асоціації “Українських залізничних вантажовідправників” обговорили питання клеймування деталей вантажних вагонів та механізми ідентифікації виробників і ремонтних підприємств.
Заступник міністра розвитку громад та територій України Олексій Балеста звернувся до представників бізнесу із запитанням, чи мають вони пропозиції або зауваження щодо можливих змін у підходах до клеймування.
Представники бізнесу наголосили, що система клеймування сьогодні є важливим елементом контролю безпеки, адже дозволяє ідентифікувати виробника або підприємство, яке виконувало ремонт деталі. За їх словами, це особливо важливо у випадках, коли виникають питання щодо якості литва або інших комплектуючих.
«Клеймо дає нам можливість у загальній системі ідентифікувати виробника. Якщо ми не беремо участі у процесі сертифікації і не бачимо, хто отримав відповідний сертифікат, нам доводиться формувати власні бази для ідентифікації», – зазначив представник бізнесу.
Начальник відділу технічного регулювання на транспорті Міністерства розвитку громад та територій України Сергій Александров пояснив, що виробники й надалі будуть наносити свої заводські позначення відповідно до внутрішніх регламентів. Водночас дискусійним залишається питання використання додаткових чотиризначних номерів, які раніше використовувалися для ідентифікації підприємств у різних базах даних.
За його словами, ці заводські номери залишаються чинними, однак питання полягає в тому, чи є необхідність зберігати окрему систему додаткових номерів для ідентифікації підприємств.
Водночас представники ринку звернули увагу на складність ідентифікації ремонтних робіт без відповідних позначок на деталях. Представники компанії «УЗ Вагон-Сервіс» зазначили, що на ринку існує значна кількість ремонтних підприємств – як державних, так і приватних, і без системи клеймування встановити, хто саме виконував ремонт тієї чи іншої деталі, буде складно.
За їх словами, запасні частини під час ремонту можуть переходити від одного вагона до іншого, а значна частина таких операцій не фіксується в електронних базах. У такій ситуації саме клеймо дозволяє встановити, де і коли була відремонтована певна деталь.
Олексій Балеста, у свою чергу, звернув увагу на питання розподілу відповідальності. За його словами, у випадку, якщо деталь не ідентифікована в електронних системах, постає питання, хто несе відповідальність – підприємство, що виконувало ремонт, чи власник вагона.
При цьому він наголосив, що відповідно до чинних підходів саме власник вагона несе повну відповідальність за його експлуатацію.
Учасники зустрічі також підкреслили, що ключовим у цьому питанні залишається забезпечення безпеки. У разі виникнення аварійної ситуації важливо мати можливість швидко встановити, чи пов’язана причина інциденту з якістю деталі, ремонтом або експлуатацією вагона.
Голова правління АТ «Укрзалізниця» Олександр Перцовський зазначив, що питання сертифікації виробників та ремонтних підприємств потребує додаткового опрацювання. За його словами, необхідно також удосконалити механізми ідентифікації критично важливих запасних частин, які безпосередньо впливають на безпеку руху.
Водночас, як пояснив Сергій Александров, раніше процедура видачі клейм частково здійснювалася АТ «Укрзалізниця». Проте під час погодження нормативних актів Міністерство юстиції звернуло увагу, що такі повноваження не були належним чином закріплені законодавством, через що відповідні положення не могли бути реалізовані.
За словами представників бізнесу, одним із можливих варіантів вирішення цього питання може бути визначення органу, який видаватиме умовні ідентифікаційні номери для підприємств, наприклад Укртрансбезпеки.
Олексій Балеста зазначив, що одним із варіантів може стати запровадження механізму ідентифікації на договірних засадах між учасниками ринку та АТ «Укрзалізниця».
Під час дискусії також порушувалося питання подальшого розвитку ринку вагонобудування та ремонту після завершення воєнного стану. Представники бізнесу наголосили на необхідності формування чітких вимог до технічного стану вагонів, ремонту та діяльності ремонтних підприємств за прикладом європейських практик.
Окремо учасники обговорили перспективи подальшого застосування наказу №647 щодо строків експлуатації вагонів. За словами Олексія Балести, наразі Міністерство аналізує, чи потребує цей документ відновлення в повному обсязі та які зміни до нього можуть бути внесені.
Асоціація «Українських залізничних вантажовідправників» і надалі уважно стежитиме за розвитком нормативного регулювання у сфері технічного контролю та ремонту вагонів. В Асоціації наголошують, що подібні робочі обговорення є важливим майданчиком для відкритого діалогу між бізнесом, Міністерством розвитку громад та територій України та АТ «Укрзалізниця». Представники Асоціації й надалі підтримуватимуть такі професійні дискусії та братимуть активну участь у напрацюванні рішень, спрямованих на підвищення безпеки перевезень і формування прозорих правил роботи ринку.
