1 травня 2026 року в приміщенні Асоціації «Українських залізничних вантажовідправників» відбулася фахова зустріч із Сергієм Васильовичем Александровим – Начальником відділу технічного регулювання на транспорті Міністерства розвитку громад та територій України. Під час заходу було детально висвітлено актуальні зміни у сфері технічного регулювання залізничного транспорту, зокрема щодо продовження строку служби вантажних вагонів.
Історичний контекст і трансформація регулювання
Україна приєдналася до Угоди про координацію органів залізничного транспорту країн співдружності у 1992 році. До 2022 року держава керувалася нормативно-правовими актами, що формувалися в межах цієї угоди, а центр прийняття рішень знаходився в Москві.
До прийняття наказу №647 існувало два паралельних механізми регулювання:
- міждержавний – на рівні країн СНД;
- внутрішній – накази АТ «Укрзалізниця», які дозволяли продовжувати строк служби виключно власних вагонів із подальшою експлуатацією лише на території України.
Процедура передбачала визначення технічних критеріїв для певних типів вагонів, на основі яких приймалося рішення щодо продовження їх ресурсу.
Зміни після 2022 року
Після виходу України з відповідних координаційних органів виникла проблема відсутності уповноважених органів для обстеження вагонів. Водночас чинність єдиної спеціалізованої організації, яка має відповідну акредитацію та має можливість надавати власнику рухомого складу технічне рішення щодо подовження строку експлуатації вантажного вагону завершується у вересні 2026 року.
З метою недопущення зупинки процесу продовження строку служби вагонів Міністерство ініціювало створення національної системи відповідних організацій та внесення змін до наказу №647.
Законодавчі новації та діючі нормативні акти
У 2025 році в межах закону про безпеку та інтероперабельність закріплено норму, відповідно до якої:
- Міністерство визначає порядок встановлення строків служби вантажних вагонів;
- після завершення строку служби, встановленого виробником, діагностування здійснюється незалежними органами з оцінки відповідності.
Станом на сьогодні діють такі ключові нормативні акти:
- Наказ №62 (2024 р.) – підтверджує чинність усіх технічних рішень, прийнятих до введення наказу №647;
- Наказ №267 (2024 р.) – дозволяє під час воєнного стану продовжувати строк служби вагонів після його завершення на один міжремонтний період за умови проведення обстеження.
Формування нової системи оцінки технічного стану
Наразі планується розробка нового нормативного акту, який чітко регламентуватиме:
- умови списання вагонів;
- критерії продовження строку їх експлуатації;
- процедури оцінки технічного стану.
Також розглядається можливість розробка окремого національного стандарту (ДСТУ).
В Україні вже визначено шість організацій, уповноважених здійснювати обстеження вагонів. До них висуваються жорсткі вимоги:
- резидентність в Україні;
- наявність матеріально-технічної бази;
- впроваджена система управління якістю за стандартами ДСТУ;
- кваліфікований персонал із відповідною освітою та досвідом;
- акредитація як органів з оцінки відповідності.
Експерти проходять спеціалізоване навчання та отримують індивідуальні клейма, які використовуються для маркування перевірених вагонів. Інформація про такі перевірки інтегрується у міжнародні системи, що забезпечує їх визнання на міжнародному рівні.
Реформа підходів до ремонту та сертифікації
З 03 травня набуває чинності оновлений технічний регламент безпеки рухомого складу, який передбачає сертифікацію процесів ремонту вагонів.
Міністерство також працює над спрощенням процедури присвоєння умовних номерів підприємствам, що пройшли сертифікацію. Відремонтовані на таких підприємствах вагони повинні безперешкодно допускатися до експлуатації на коліях загального користування.
Особливості діагностування вагонів і цистерн
Процедури для вагонів і цистерн мають відмінності. Порядок перевірки цистерн затверджено наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 12 травня 2015 року № 166/550. Водночас для вантажних вагонів застосовується порядок, визначений наказом №647.
Процес продовження строку служби вагонів включає:
- первинний технічний огляд;
- діагностування;
- за потреби — ремонт;
- випробування;
- прийняття технічного рішення;
- видачу нового паспорта із зазначенням оновленого строку служби.
Стратегічне бачення та європейський вектор
У період воєнного стану Україна дотримується гнучкого підходу: вагони не підлягають автоматичному списанню після завершення строку служби, а оцінюються за фактичним технічним станом. Це дозволяє зберегти необхідний рухомий склад в умовах підвищеного навантаження на транспортну систему.
Міністерство підтримує підхід, за якого остаточне рішення щодо списання або подальшої експлуатації приймає власник вагона.
У перспективі Україна рухається до європейської моделі, де ключову роль у забезпеченні безпеки відіграють сертифіковані ремонтні підприємства. Водночас вітчизняна система наразі передбачає розподіл відповідальності, де основна відповідальність покладається на власника рухомого складу.
Висновок
Запроваджувані зміни свідчать про системний перехід України до незалежної, прозорої та наближеної до європейських стандартів моделі технічного регулювання залізничного транспорту. В умовах воєнного стану ключовим пріоритетом залишається забезпечення безперервності перевезень та збереження функціональності вагонного парку, водночас закладається основа для довгострокових реформ галузі.
Асоціація «Українських залізничних вантажовідправників» виступає ініціатором обговорень ключових змін, забезпечує обмін практичним досвідом та допомагає адаптувати нові нормативні підходи до реальних умов функціонування галузі. Саме такі професійні майданчики дозволяють консолідувати позиції бізнесу, експертного середовища та регулятора, сприяючи напрацюванню збалансованих рішень у сфері технічного регулювання.
