Частина третя: Позиція Мінрозвитку
22 травня відбулася зустріч членів Асоціації, в межах якої одним зі спікерів став Сергій Александров — начальник відділу технічного регулювання на транспорті Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України. Темою обговорення стало правове становище Наказу №647, що регламентує порядок продовження строків експлуатації вантажних вагонів.
У своєму виступі пан Александров зазначив, що саме його підрозділ розробляв цей наказ, який наразі став предметом судового оскарження. Після нещодавнього рішення суду про скасування Наказу № 647, Мінрозвитку готує документи для подання апеляції. За словами посадовця, наказ залишатиметься чинним принаймні до розгляду справи в апеляційній та касаційній інстанціях, включно з Верховним Судом, що може зайняти від пів року до року.
На запитання Голови Асоціації щодо наслідків для бізнесу у зв’язку з оскарженням наказу, Александров пояснив: доки чинною залишається Постанова Кабміну № 841, впровадження іншого порядку технічного регулювання неможливе. У разі остаточного скасування Наказу № 647, в Україні не залишиться дієвого механізму для врегулювання питання експлуатації вагонів після завершення строку служби, визначеного виробником.
Що буде з вагонами далі?
Відповідно до Наказу № 267, на період дії воєнного стану дозволено продовжувати експлуатацію вагонів навіть після досягнення граничного строку служби за умови попереднього продовження терміну. Цей нормативно-правовий акт залишається чинним та не є предметом оскарження. Водночас питання виникатимуть щодо вагонів, строк служби яких закінчується після потенційного скасування Наказу № 647: продовжити їм експлуатацію без нового правового регулювання буде неможливо.
На думку Александрова, в такому випадку відповідальність за випуск таких вагонів на колії загального користування нестиме Укрзалізниця або інші суб’єкти господарювання, які здійснюють ремонт. У разі інцидентів усю відповідальність покладатимуть на власників рухомого складу. Зокрема, він наголосив, що питання експлуатації у нас і в країнах Євросоюзу істотно різняться: інші технічні умови, навантаження і конструкція колій не дозволяють напряму застосовувати європейські підходи в українських реаліях.
Дія наказу та юридична чинність документів
Сергій Александров підтвердив, що всі рішення щодо подовження строків служби вагонів, ухвалені відповідно до чинного Наказу № 647, залишаються дійсними. Навіть якщо наказ буде скасовано, ці документи не втрачають чинності автоматично — хіба що інше визначить суд.
Водночас було наголошено, що подовження терміну служби, здійснене без дотримання положень Наказу №647, не може вважатися правомірним. Остаточну правову позицію з цього питання має зайняти Верховний Суд.
Правовий вакуум і відсутність регламенту
Окрему увагу під час зустрічі даній темі приділив і Валерій Ткачов, заступник директора Департаменту технології перевезень, зазначивши: у разі скасування наказу №647 Укрзалізниця залишиться без правового механізму подовження терміну експлуатації вагонів.
Без відповідного регламенту система може втратити керованість, що стане критичною для галузі.
Неврегульоване питання клейм
Окрема увага під час виступу приділялася проблематиці “клеймування” вагонів. За словами Александрова, спроба затвердити наказ щодо запровадження “клейм” була заблокована Міністерством юстиції, яке вказало на відсутність відповідних повноважень у Мінрозвитку. На сьогодні питання маркування вагонів (“клеймування”) не врегульоване на рівні закону, і всі відповідні приписи містяться лише в Правилах технічної експлуатації, що не мають сили закону.
Посадовець підкреслив, що міністерство наразі не має інструментів для затвердження ані порядку присвоєння номерів, ані механізму видачі “клейм”. Відтак, у випадку необхідності змін у системі ідентифікації вагонів слід вдаватися до законодавчих ініціатив або впроваджувати експериментальні правові режими.
Висновки
Зустріч вкотре засвідчила, що питання технічного регулювання у сфері залізничного транспорту перебуває на перехресті правових, адміністративних та галузевих викликів. Подальший розвиток ситуації навколо Наказу № 647, а також забезпечення безпечної експлуатації вантажного рухомого складу, залежатиме як від судових рішень, так і від здатності держави оперативно запропонувати ефективну нормативну альтернативу.
